ОЦІНКА ДИНАМІКИ І СТАНУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ХЛІБОБУЛОЧНОЇ ТА БОРОШНЯНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Основною тривалою тенденцією останніх десятиліть було стійке зниження промислового виробництва борошна, хлібобулочної і борошняної продукції, за винятком вафель. Найбільш стрімке падіння спостерігалося за основним промисловим асортиментом – хлібобулочними виробами нетривалого зберігання та борошном пшеничним (відповідно на 36,6 і 33,3% впродовж 2015-2020 рр.).

Лише за 2020 рік виробництво хлібобулочних виробів знизилося на 12,5%, борошна – на 17,4%. У першу чергу це зумовлено збільшенням пропозиції непромислових виробників, що не звітують щодо обсягів виробництва у натуральному вимірі, а також диверсифікацією  споживання продукції населенням.

Виробництвом хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів нетривалого зберігання займалося 769 промислових підприємств, найбільшу частку яких становили малі підприємства – 79%, з них мікропідприємства – 57% (рис. 1). У той же час обсяг реалізації продукції малих підприємств становив менше 6% загальної реалізації хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів.

У загальній кількості найбільшу частку займають малі підприємства (79%), з них мікропідприємства – 57%.

Великі підприємства переважно були зареєстровані як сільськогосподарські виробники, за даними Державної служби статистики, хлібобулочні вироби виробляло лише одне велике промислове підприємство, основним видом діяльності якого було виробництво хлібобулочних виробів. Обсяг реалізованої продукції на одного працівника малих і мікропідприємств відповідно в 1,6 рази менше, ніж у середньому по галузі, включаючи великі підприємства, що свідчить, з одного боку, про нижчу продуктивність праці, а з іншого – про можливість реалізації неврахованої продукції.

Через диверсифікацію асортименту продукції, збільшення кількості кустарних виробників на ринку, високу частку «тіньового» ринку зменшуються обсяги та частка промислової хлібобулочної і борошняної продукції у загальній пропозиції на ринку. Непромислова продукція не підлягає належному контролю якості та кількості виробів, що випускаються. Занижуються кількість працюючих, обсяги виробництва продукції і сплачених податків. Створюються нерівні умови роботи виробників.  Внаслідок зниження кількості населення, диверсифікації споживання харчових продуктів, розширення пропозиції товарів-аналогів  зменшується потреба у хлібобулочних і борошняних виробах. Для збільшення обсягів промислового виробництва хлібобулочної та борошняної продукції та покращення її якості необхідно підвищувати конкурентоспроможність виробів, створити умови для детінізації ринку шляхом врахування обсягів виробництва усіх виробників та створення їх реєстру. Доцільно диверсифікувати асортимент на потребу споживачів, більш інтенсивно запроваджувати маркетингові заходи з просування продукції і пошуку ринків збуту, посилювати експортний потенціал. Необхідно посилити державну підтримку галузі, спрямовану на модернізацію виробничих потужностей, забезпечення якісною дешевою сировиною, підвищення престижу професії пекаря.

 

Бокій Олена Володимирівна, к.е.н. с.н.с.,

Відділ економічних досліджень, інноваційного провайдингу

та зовнішніх зв’язків Інституту продовольчих ресурсів НААН

                               тел. (044)5170929 email: mkt_inprod_naan@ukr.

 

  • Поділитись: