«Україна буде з хлібом!» Робота хлібопекарської галузі в умовах війни
«Україна буде з хлібом!»
Робота хлібопекарської галузі в умовах війни
Такими впевненими словами відповів перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко на запитання про можливий дефіцит хліба в Україні, адже переважна більшість вітчизняних хлібопекарських підприємств змогли відновити свою діяльність навіть в умовах війни. А там, де немає росту, може бути принаймні стабільність, переконаний він
Як за останні вісім місяців змінився хлібопекарський ринок України?
Юрій Дученко: Для бізнесу сьогодні вкрай важливо працювати, отримувати дохід і платити податки. Переважна більшість хлібопекарських підприємств, що входять до складу Асоціації, змогли відновити свою діяльність навіть в умовах війни. Адже нова реальність вимагає сміливості, наполегливості у прийнятті рішень (подекуди дуже швидких рішень), терпіння, інноваційних підходів, і найголовніше – питання самозбереження. Йдеться не лише про виробничі потужності, а насамперед про людей. Хочу зауважити, що колективи наших підприємств у надскладних умовах продовжують випікати хліб.
Якщо говорити про цифри, то на сьогодні ми маємо значне зниження купівельної спроможності населення. Від початку війни кількість споживачів хліба скоротилася на 2-3 млн чоловік, зменшилося й виробництво хлібобулочної продукції – приблизно на 15-20%. Лише за перший місяць війни наші підприємці втратили більше, ніж за два роки пандемії. Також неможливо нині сказати про обсяги завданої шкоди та втрат, адже бойові дії ще тривають.
Буквально цими днями голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев заявив, що через масштабні повітряні тривоги українська економіка втрачає за один робочий день $200 млн! Це надзвичайно великі втрати!
Минулого року критичними точками для галузі були зростання вартості сировини та здорожчання газу. З якими проблемами зіштовхнулася українська хлібопекарська галузь із початком війни?
Ю.Д.: Загалом ми маємо непросту ситуацію, коли у компаній практично не залишилося обігових коштів. Сьогодні виплати зарплат, допомога нашим воїнам, рятувальникам, медикам, цивільному населенню є в пріоритеті. Тому хлібопекарний бізнес вирішує дуже багато гуманітарних питань.
Окрім проблем із цінами на сировину й енергоносії, галузь нині стикається й з іншими нагальними питаннями: міграцією людей та нерозумінням, чи вони повернуться; ризиками втратити майно; зовнішніми економічними обмеженнями; збільшенням кількості підприємств, які наразі не можуть виконувати свою роботу. Через ракетні удари по об’єктам критичної інфраструктури хлібники зараз мобілізовують свої зусилля, щоб мінімізувати вплив відключень електроенергії на робочий процес.
До того ж дуже важко одночасно замішувати тісто, ховатися в укриття та випікати хліб. Адже є технологічний процес, якого слід дотримуватися. Тому сьогодні наші пекарі – це надійний економічний тил, і вони щодня роблять все можливе, щоб українці були з хлібом.
Як ці проблеми вдається вирішувати?
Ю.Д.: Хочу сказати, що сьогодні галузь отримала значну підтримку від держави. Йдеться не лише про наше профільне міністерство (Міністерство аграрної політики та продовольства). Підприємства галузі продовжують купувати газ за пільговими цінами, кредити під 5-7-9% почали працювати.
Чи є у ВАП інформація про кількість пошкоджених або знищених виробничих потужностей? Чи всі вони планують відновлюватися і за які кошти? За можливості, наведіть кілька прикладів підприємств, які постраждали?
Ю.Д.: Так, на жаль, багато наших колег сьогодні не мають змоги відновити свою роботу. Здебільшого йдеться про ті підприємства, які знаходяться на поки ще окупованих територіях. Багато з них зазнали втрат внаслідок обстрілів і бомбардувань. Маємо, наприклад, у Київській області майже наполовину знищені потужності заводу Chanta (ТОВ «Чанта Маунт»), який спеціалізувався на виготовленні заморожених хлібобулочних виробів.
Загалом можна сказати, що приблизно чверть своїх потужностей наша галузь втратила. Чи вдасться їх відновити? Це питання непросте, адже відбудова потребуватиме багато часу та коштів.
Є підприємства, яким вдалося вчасно перемістити свої потужності на більш безпечні території?
Ю.Д.: У нашій галузі таких підприємств практично немає. Адже специфіка виробництва вимагає певних стандартів і щодо приміщення, і щодо обладнання. Іноді легше побудувати з нуля, ніж перевозити обладнання і т.д.
До війни деякі хлібопекарські компанії мали у своїх продажах експортну складову. Зараз галузі вдається продавати щось за кордон чи всі сили кинуті на забезпечення внутрішнього ринку?
Ю.Д.: Це те, що я називаю зовнішніми економічними обмеженнями. Звичайно, що сьогодні виробники хлібобулочної продукції частково відновили свій експорт, але він настільки малий, що говорити про його обсяги не доводиться.
По-перше, дуже ускладнилося питання логістики. По-друге, компаніям іноді не вигідно витрачати сили на експорт, бо по-суті ці продажі мізерні і найголовніше, що сьогодні немає ніякої гарантії, що підприємства зможуть виконати свої експортні зобов’язання і не порушити умови контрактів. Та й, зрештою, наші партнери також не поспішають підписувати з нами угоди. В країні війна – і цим усе сказано.
Чи можливо зараз робити прогнози щодо цьогорічного врожаю зернових, а також виробництва хліба та його вартості? Чи можливий дефіцит хлібопекарської продукції в країні?
Ю.Д.: Важко коментувати це питання, бо на сьогодні ми не маємо повної інформації.
Єдине, що можу сказати з упевненістю, – Україна буде з хлібом! І буде наша перемога! Гадаю, сумнівів у цьому сьогодні немає жодних.
Ціни на хліб залежать від вартості інгредієнтів і складових, а вони стрімко зростають. Приміром, яйця здорожчали буквально за останні місяці майже втричі, цукор і олія також додали в ціні. Якщо й надалі буде таке значне здорожчання базових складових, то, відповідно, зростатиме й ціна хліба.
Проте, зважаючи на ситуацію, хлібники беруть на себе значні ризики, пов’язані з логістикою, а також співпрацею з ритейлом. Бо сьогодні ми намагаємося довезти хліб до найвіддаленіших точок або на території, які щойно деокупували. Там ще не працюють магазини і т.д. Але для нас зараз головне, щоб на столі в українців був хліб.
Якими будуть пріоритети ВАП за теперішніх політичних і економічних умов у державі?
Ю.Д.: Є популярне твердження, що слова «криза» та «можливості» пишуться китайською мовою однаково. Звичайно, це не відповідає дійсності. Та все ж таки щось у цьому є: там, де немає росту, може бути принаймні стабільність. Найголовніше сьогодні для хлібної індустрії – зберегти робочі місця та свої виробничі потужності. Не втратити жодного спеціаліста і максимально зосередитися на гарантуванні продовольчої безпеки країни.
Бесіду вела Лілія Кравченко
Інтерв’ю опубліковано в журналі «Світ Продуктів» №2, 2022
