12 квітня 2016 року  в  межах ділової програми Міжнародної виставки «Хлібопекарська та кондитерська індустрія 2016» відбулося засідання  круглого столу «Хлібобулочні вироби в аспекті здорового харчування».

В заході  прийняли  участь представники Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики і продовольства,науковці,  підприємці та виробники хлібобулочної продукції.

Метою заходу було привернення  уваги, як органів влади, підприємців, так і виробників до проблеми формування потреби в правильному, здоровому харчуванні населення України.

Участь у круглому столі «Хлібобулочні вироби в аспекті здорового харчування», що відбувся в межах міжнародного форуму харчової промисловості та упаковки IFFIP 2016, прийняли: директор Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики і продовольства Микола Анатолійович Мороз; автор і керівник національної програми профілактики «Україна здорова» Ігор Миколайович Дідковський; доктор біологічних наук, кандидат медичних наук, професор, вчений секретар ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського НАМН України» Олена Анатоліївна Ракша-Слюсарева; доктор технічних наук, директор компанії «Наноматеріали і нанотехнології» Володимир Георгійович Каплуненко; зав. сектором наукових основ міжнародних регуляторних актів в сфері харчової та хімічної безпеки, організаційних послуг та консультацій ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України»,  Секретар Національної комісії України з Кодексу Аліментаріус Сергій Дмитрович Колесник та інші.

У виступах учасників круглого столу було порушено широке коло питань продовольчої безпеки України й здорового та безпечного харчування.

В цьому аспекті обговорювались: безпека харчування в України; необхідність впровадження принципів здорового харчування в Україні; забезпечення якості продуктів харчування вітчизняних виробників; проблеми та перспективи у виробництві хлібобулочних виробів для здорового харчування.

У процесі роботи круглого столу були підняті такі теми, як: національна програма профілактики «Україна здорова»; продовольча безпека в контексті дерегуляції; здорове харчування в сучасному світі; біологічні та фізико-хімічні особливості мікроелементних комплексів на основі карбоксилатів харчових кислот нового покоління для фортифікації хліба й хлібобулочних виробів; питання розробки й впровадження, дослідження щодо використання хліба та хлібобулочних виробів в аспекті здорового харчування та при конкретних захворюваннях; питання регулювання подання інформації для споживачів щодо харчової цінності і корисності для здоров’я в ЄС і Україні.

Одним з основних критеріїв якості життя людини, поряд з екологією, умовами праці і відпочинку, заробітною платою, соціальним забезпеченням, дотриманням прав і свобод тощо, є здорове харчування. Основу якого повинно складати традиційне харчування, яке ґрунтується як на помірності споживання, так і на вживанні натуральних продуктів місцевого походження. Багато виробників прагнуть ввести на сучасний ринок харчової промисловості неординарні продукти, які зацікавлять споживача нетрадиційним смаком чи властивостями. Але виникає питання чи гарантує даний продукт безпеку для здоров’я споживача.

Забезпечення безпеки харчової продукції оздоровчого сегменту є важливим питанням та обов’язковою вимогою для виробників харчової продукції в Україні та за кордоном.

Директор Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики і продовольства М. А. Морозуточнив, що з 20 вересня 2017 року дотримання принципів НАССР вступить в силу для підприємств, які виробляють тваринницьку продукцію, потім з 20 вересня 2018 року норма стане обов’язковою для всіх підприємств харчової промисловості, крім малих. При цьому малими вважаються підприємства, в яких працює до 5 чоловік. М. А. Мороз підкреслив, що мова йде не про отримання сертифіката НАССР, а про дотримання принципів даної системи. Здоров’я кожної людини безпосередньо залежить від того, що і як він їсть. Підвищення рівня захворювань, пов’язаних з ожирінням, діабетом, хворобами серця актуальні для нашої країни. Число людей з надмірною вагою і ожирінням продовжує зростати щорічно. Велике занепокоєння викликають проблеми збалансованості харчування школярів, так як недостатнє фінансування не дає змоги забезпечити учням освітніх установ повноцінне здорове харчування, що відбивається на показниках здоров’я.

Один з шляхів вирішення проблеми профілактики і оздоровлення нації – фортифікація харчових продуктів і, зокрема  борошна й борошняних продуктів, а також розповсюдження й впровадження відібраних ідей з фортифікації щодо створення нових харчових продуктів, зокрема продуктів із заданими властивостями. Автор і керівник національної програми профілактики «Україна здорова» І. М. Дідковський ознайомив учасників з новітнім продуктом – борошном, збагаченим магнієм, що майже повністю засвоюється організмом та являється унікальним профілактичним засобом, що  сприяє нормалізації кров’яного тиску, знімає спазми м’язів та судин, позитивно впливає на серцево-судинну систему, має заспокійливу дію при порушенні сну та стресах, необхідний для укріплення кісткових тканин, тощо.

Соціальні аспекти (Україна відноситься до найбідніших країн Європи) останнім часом також значно впливають на культуру харчування. Так, індикатор доступності продуктів харчування в Україні значно перевищує 50%, що є одним з найбільших у світі. За даними Держкомстату, в країні спостерігається тенденція до одноманітного харчування, а його енергетична цінність забезпечується переважно вуглеводами та жирами за рахунок хліба, борошняних виробів, картоплі та олії. Найбільш природний та ефективний cпосіб вітамінної підтримки здоров’я населення – забезпечення вітамінами та іншими мікронутріентами масових продуктів харчування хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби, молочні продукти.

Хліб – це поживний зерновий продукт. Він містить білки, клітковину, вітаміни і мінерали, а також є джерелом вуглеводів і йоду.  Усі види хліба житнього і з цілого зерна багаті на клітковину, але в цілому зерні клітковини, вітамінів і мінералів більше. Рослинні волокна, які містяться у хлібі, забезпечують правильну роботу кишківника й травної системи, дають змогу до деякої  міри утримати відчуття ситості довше, що попереджує переїдання. Найбільш корисним є хліб з цілого зерна. При цьому, якщо споживати три порції різноманітного зерна злакових або 3 порції в день хліба з цілого зерна, можна знизити ризик серцево-судинних і онкологічних захворювань, діабету типу 2 (цукрового діабету). Крім цього, хліб є джерелом надходження в організм поживними та необхідних речовинами, зокрема волокнами, білком, вітамінами групи В й заліза.

В доповіді  д. біолог н., к мед. н., професора О. А. Ракші-Слюсаревої було висвітлено сучасний стан розвитку здорового харчування в Україні та  необхідність фортифікації харчових продуктів й, зокрема хліба й хлібобулочних виробів, як найбільш споживаних, харчовими дієтичними продуктами з біологічною активною дією. Були представлені інноваційні хлібобулочні вироби вітчизняного виробництва із заданими властивостями для функціонального харчування, збагачені харчовими продуктами з біологічно активною дією, розробки ООО ВІКІЛТД у співпраці з рядом  науково-дослідних установ НАН України та НАМН України та науково-дослідних лабораторій вищих навчальних закладів України.

Доповідь щодо основних вимог до виробництва харчових продуктів у відповідності актуальним рішенням та регламентам ЄС та адаптації національного законодавства до законодавства ЄС, було зроблено зав. сектором наукових основ міжнародних регуляторних актів в сфері харчової та хімічної безпеки, організаційних послуг та консультацій ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України», секретарем Національної комісії України з Кодексу Аліментаріус С. Д. Колесником.

Сучасний асортимент хліба вітчизняного, зокрема національного виробництва, використання рослинної сировини в його розробках (продукти пророщених зернових  культур, соєве, вівсяне та гречане борошно, продукти переробки насіння амаранту, композиції шротів кунжуту, горіху, льону, моркви, гарбуза, тощо) та застосування в дієтах лікування при різних хворобах було віддзекалено у доповіді студента Чернівецького торгово-економічного інституту КНТЕУ О. І.  Гакмана

Учасники круглого столу обмінялися думками щодо шляхів поліпшення безпеки харчування в Україні, розвитку харчової промисловості, зокрема щодо виробництва хліба й хлібобулочних виробів та їх фортифікації необхідними та дефіцитними елементами харчування, а також щодо заходів, здатних вплинути на поліпшення харчування жителів України.

За підсумками засідання круглого столу учасники прийняли рішення, виконання якого дозволить зберегти здоров’я нації і підвищити благополуччя в країні.

Резолюція учасників засідання  круглого столу

«Хлібобулочні вироби в аспекті здорового харчування» від 12 квітня 2016 року

Учасники засідання круглого столу прийняли рішення:

  • Підтримати ініціативу Міністерства аграрної політики і продовольства щодо розробки та впровадження в Україні Програми «Здорове харчування»
  • Звернутись до Міністерства аграрної політики і продовольства з рядом пропозицій:
  • Звернутись до Національної академії наук України щодо надання матеріалів (при їх наявності) чи/та проведення роботи з встанолення й уточнення наявності необхідних для життєдіяльності людини мікроелементів в географічних провінціях України та визначення географічних провінцій з дефіцитом  мікроелементів.
  • Звернутись до Національної академії медичних наук України з проханням розробки концепції здорового харчування в Україні.
  • Проводити роботу з формування у населення принципів здорового харчування
  • В програмі  «Шкільного харчування» передбачити  включення до складу шкільних сніданків булочку (завжди національною їжею було молоко з хлібом)
  • Продовжити роботу над розробкою тавпровадженням необхідної  фортифікації сировини та продуктів спеціального харчування та широкого вжитку.
  • Включити вітчизняні інноваційні розробки карбоксилатів харчових кислот нового покоління для фортифікації хліба й хлібобулочних виробів
  • Створити в Україні Національний банк чистих культур з мікробіологічною лабораторією для хлібопекарської, м’ясо-молочної та дріжджової галузей.

Примітка: Презентації доповідачів можуть бути надіслані зацікавленим особам за зверненням до виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації пекарів за адресою  analitik@vap.org.ua.

  • Поділитись: