КОМПРОМІСИ, ПЕРЕРОБКА ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЯКІСТЮ: ВИСНОВКИ ФОРУМУ «ХЛІБНА ІНДУСТРІЯ-2023»

ЗАХІД ОБ’ЄДНАВ ВИРОБНИКІВ БОРОШНЯНОЇ, ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ, МАКАРОННОЇ, КРУП’ЯНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Діана Праведна                                                                                                               25.08.2023

У Вінниці 17 та 18 серпня тривав форум «Хлібна Індустрія-2023». Протягом двох днів експерти різних галузей обговорювали проблеми аграрної сфери, важливість знаходження компромісів, контроль за якістю продукції та конкурентоспроможність. Організували форум Всеукраїнська асоціація пекарів, спілка «Борошномели України» та агенція Agro Marketing Agencc. Далі буде пряма мова спікерів конференції-виставки.

Державна підтримка аграрного сектору та харчової промисловості

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький: У попередні роки завжди панував баланс на ринку. До війни міністерству вдавалось досягати консенсусу, який би розвивав всі галузі у взаємодії. Так триває й зараз.

Є стратегія розвитку агропромислового розвитку. Ключовим аспектом в цій стратегії являється переробка. Мінімум 50% сільськогосподарської продукції в історичній перспективі має вироблятись в достатній кількості для країни. Всі присутні на форумі якраз займаються переробкою. Щоб це відбувалось ефективно, потрібна підтримка. Класично всі, хто є в цій сфері, готові далі розвиватись, знають, як це робити. У свою чергу, ми розуміємо, що без допомоги важче. Вона прискорює вашу можливість реалізовувати плани щодо розвитку підприємств швидше.

Тож, попередньо можемо анонсувати програму підтримки EU Ukraine Facility. Так, ЄС планує надати до 50 мільярдів євро у 2024-2027 роках на бюджетну підтримку та реалізацію Плану України. План включатиме у себе заходи з подолання наслідків війни, відновлення та модернізації інфраструктури, розвиток соціальної, економічної та екологічної сфер.

Проте діють й інші програми. Для прикладу, «Доступні кредити 5-7-9%». За цією програмою держава компенсує суб’єктам підприємництва частину кредитного навантаження. Що більше створюється робочих місць, то більша отримується компенсація % за кредитом. Відтак, у Міністерства наразі одна ціль – усіма можливими способами підтримувати виробників.

Заступниця міністра економіки України Надія Бігун: Як частина великої європейської сім’ї, ми зіштовхнемось з викликами. У нас вже обмежена логістика. Навіть у разі швидкого завершення війни ризиків менше не стане. Отже, вивозити сировину в тих обсягах, які були до повномасштабного вторгнення, не вдасться. Тому необхідно перебудовувати логістику і враховувати потенційні обмеження наступних років.

Не варто й забувати про конкурентність. Незважаючи на шалену підтримку України, кожна держава не забуває про власні цінності чи інтереси. Нам доведеться виборювати місце на економічній мапі. У висновку, рух у бік створення готового продукту, де більша додана вартість, для нас стає вкрай важливим.

Всі розуміють, що заходити в ЄС з нашим рівнем ВВП і його динамікою росту означає початок великої роботи. Потрібно думати наперед, за рахунок чого ми доженемо країни Європейського Союзу.

У нас є три види доступних грантів, які координує безпосередньо Міністерство економіки. Найменша грантова програма – мікрогранти (маленький проєкт).

Також є грантова програма для ветеранів та їх сімей. Одним із майбутніх викликів, які очікують попереду, буде повернення бійців з фронту. Для них вже презентували грантову програму, розуміючи, що це наш людський капітал. Наша економіка і її зростання буде напряму залежати від того, яким буде в Україні людський капітал.

І третя найбільша програма надає можливість купити обладнання. Так, можна отримати до восьми мільйонів гривень підтримки від держави. Але попереду ще багато ініціатив, які варто реалізувати чи доопрацювати, щоб у аграрній сфері, наприклад, переробка могла створити додану вартість.

У нас є мета – видати за цей рік тисячу грантів на переробку. На сьогодні їх видано вже п’ятсот. Це молода програма, яку розпочали минулого року. Звісно, не все йшло, як нам хотілось, тому що треба було налагодити процес та вирішити проблеми з прийняттям рішень.

Зокрема, продовжує діяти електронна система публічних закупівель Prozorro з інструментом Prozorro Market. Це систематизована база актуальних пропозицій товарів постачальників. Цей інструмент під час війни показав свою суперефективність, тому що було важливо швидко приймати рішення. Тож наступного місяця плануємо прийняти зміни в регулюванні, щоб всі продукти харчування державних замовників проходили через Prozorro Market.

Взагалі, нас чекає багато можливостей, але ми маємо запитати себе: «Чи є у нас спроможність використати ці можливості?». Тому ми паралельно разом з партнерами готуватимемо багато навчальних заходів про те, як подаватись на гранти, як робити реалістичні бізнес-плани, як набувати цієї спроможності.

Прогноз економіки України до кінця 2023-го року та у 2024-му році

Директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін: Ми повинні створювати можливості для розвитку економіки, наших компаній, які створюють робочі місця та платять податки.

Якими є топ-7 тенденцій у світовій економіці? Перше – у світі та Україні інфляція зменшується. Думаю вона у нас буде близько 13%. Інфляція сповільнюється, але відсоткові ставки залишаються високими. Друге – розвинені країни входять до керованої рецесії. Третє – світові ціни на сировину помірно знижуються.

Четверте – Європа зацікавлена в швидкому завершенні війни в Україні. Так, дорожчають енергоресурси (у Великій Британії криза вартості життя), підвищуються ставки Європейського центрального банку (зростає вартість обслуговування боргів та дорожчають нові кредити) і зареєстровано 5,1 мільйони біженців, яких потрібно забезпечувати житлом та соцвиплатами.

П’яте – холодна війна між Китаєм та США триває. Китай прагне збільшити частку юаня у світовій торгівлі, потоках капіталу та резервах, і має амбіції зробити юань світовою резервною валютою. Кажуть, що долару «капець», але це неправда.

Шосте – посилюється горизонтальна інтеграція «незахідного світу», який протистоїть країнам Заходу. Сьоме – посилюється боротьба за Африку.

Що очікувати:

  • Локальні війни (у тому числі проксі-війни у контексті геополітичного протистояння США та Китаю)

  • Вибори Президента в США (восени 2024)

  • світова фінансова криза (ймовірність не висока)

  • посилення санкцій (проти рф та країн, що допомагають їй обходити санкції)

  • внутрішня криза рф.

          Базовий сценарій розвитку економіки України на 2023 та 2024-ті роки – економіка дефіцитів і відсутності стимулів. Адже тоді буде дефіцит бюджету, торгового балансу, інвестицій та кадрів.

          Додам, що ми підписали Меморандум, згідно з яким маємо затвердити національну стратегію доходів – показати, як будемо повертати борги.

Грантові програми підтримки малого та середнього бізнесу від USAID

Керівник групи з розвитку продуктивності та доступу до ринків Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО Владислав Карпенко: Проєкт USAID Агро впроваджує різні ініціативи, які направлені на підтримку розвитку зернопереробних підприємств. Торік та цьогоріч ми виділяємо кошти лише на забезпечення насінням, добривом та засобами для зберігання зерна. Цього року запровадили програму, яка вже добігла кінця, для забезпечення технікою.

Є ще одна програма для підтримки переробних потужностей. Вона діє кілька місяців і на сьогодні вже відібрано 10 компаній, з якими ведуться перемовини. Загалом ми могли б підтримати до 25 компаній на умовах співфінансування (50 на 50). Йдеться про грантові кошти, тобто, безповоротну фінансову допомогу.

І буквально минулого тижня оголосили нову програму для вдосконалення експортних потужностей борошномельних підприємств завдяки вітамінізації борошна. Теж на умовах співфінансування.

 

Панельна дискусія «Проблеми якості української сировини в 2023/24 МР»

Менеджер з технічних та претензійних питань компанії «СЖС Україна» Олег Оніщенко: Наші фермери перестають вирощувати продовольче зерно. Згідно з проведеним дослідженням, помітно низький рівень клейковини і білок відповідає клейковині. Протягом останніх років білок трохи підвищувався, але за два останні роки він пішов на спад. Такий спад був ще у 2008-му році, але тоді клейковина була вище на 2%. Додам, що зерно шкодиться ще й клопом-черепашкою.

Ми продовжуємо експортувати продовольчу пшеницю. Та зерна першого класу в цьому році немає, другого класу – 4%, третього – 20%, четвертого – 46%, нестандартної – 30%. Варто вирішувати вже, чи будемо вивозити мукомольну пшеницю, чи залишати для себе, чи закуповувати (але не думаю, що на зовнішньому ринку буде дешевше).

Професор, доктор технічних наук, завідувач кафедрою технології зернових продуктів, хліба і кондитерських виробів ОНТУ Дмитро Жигунов: Торік ми реалізовували програму Commercial Flour 2022/2023. Рік тому, 15 серпня, відкрили лабораторію з контролю якості борошна. У програмі взяли участь 20 виробників з різних областей України. У кожного була різна якість борошна, яка змінювалась відповідно до тривалості дослідження.

Побувавши на форумі пекарів, дійшов висновку, що вони працюють в умовах невизначеності, тому що їм постачають борошно з різними властивостями. Через це доводиться змінювати навіть техніки виробництва. Тож загалом, можна сказати, програма дозволила покращити показники альвеографу борошна.

Представник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Андрій Салюк: Перед конференцією ми запитували представників підприємств, що саме їх цікавить. Найбільш поширене запитання стосувалось затримки у п’ять днів щодо видачі сертифікатів здоров’я.

Хочу зазначати, що це, дійсно, порушення з боку наших спеціалістів. Є методичні рекомендації, які знаходяться на нашому сайті в розділі «Міжнародне співробітництво». Там чітко вказані документи, які повинен надати виробник продукції, щоб протягом однієї доби державний інспектор міг оформити сертифікат. Перед тим, як отримати сертифікат здоров’я, обов’язково підприємство-виробник має бути зареєстрованим в Держпродспоживслужбі (для цього пишуть заяву). За заявою суб’єкта господарювання, наш інспектор приходить на перевірку. Далі, якщо дотримані всі вимоги, видає відповідний сертифікат. Послуга ця коштує 335 гривень.

Виконавчий директор ТОВ «АГРОСЕРТ» Наталія Грюнвальд: Якість пшениці та інших зернових залежить від багатьох факторів. Ми зі свого боку створили організацію «АГРОСЕРТ» і долучили до роботи фахівців, які мають більше 15-ти років досвіду. Наразі наші спеціалісти визначають якість усіх видів зерна в акредитованих лабораторіях.

Щоб сказати, що ця якість погіршується, такої статистики немає. Та за шість років нашої роботи із зерном можна стверджувати, що на це впливають різні показники.

Фахівець, який визначає якісні показники, спілкується з фермерами або компаніями, які виростили зерно. Вони обговорюють, зокрема, мету вирощування пшениці, якість клітковини тощо.

Заступниця директора з якості та безпечності продукції, ТОВ «Столичний млин» Надія Бачал: Існує поняття раціонального використання зерна та формування партії. На нашому підприємстві при виготовлені 75% борошна на виході потрібно тримати клейковину у показниках 22-22,4, щоб отримати найнижчі показники: 24 у вищому сорті і 25 в першому сорті. При цьому білок становить 12-12,2. Чим вище клітковина, тим вище пігментація зерна. Тому підсортовується зерно більш м’яке та борошнисте, щоб стабілізувати помольну партію і отримати всі показники (білизну і клітковину).

Одного року була ситуація (приблизно кінець 90-х – початок 2000-х), коли на експорт вивезли все зерно, і навесні ми залишились без виробництва борошна стандартної якості. Тоді кордони були вільні, тому прийняли рішення завозити зерно з Казахстану. Хлібопекарі не особливо відчули різницю за клейковиною, але білизною і зольністю – так.

Зерно було із сумішшю вівса чорного кольору до 2%, що важко відділяється. Тоді я працювала у Чернігові, і наші показники виходу зерна через цю ситуацію знизились із 75% до 71-72%. Ймовірною, для нас теж буде ситуація, коли ми ввозитимемо зерно не найкращої якості, скільки б воно не коштувало. Тому варто приймати якісь міри і розуміти, хто це буде контролювати.

Технолог, менеджер з продажу Stern Ingredients Ukraine (Mühlenchemie) Надія Непокритова: Які виклики у наших виробників борошна? Насамперед, це нестача якісного зерна. Можливо, це зерно, яке утримувалось в не оптимальних умовах, є велика кількість пошкоджених партій, специфічні вимоги замовників щодо фортифікації борошна тощо.

Водночас, якість борошна повинна залишатись незмінною. Ми маємо повертати виробнику якісне борошно. Звісно, не завжди виходить це зробити. Тому ми досліджуємо борошно, його властивості. У нашому асортименті є ферментні системи, готові борошняні суміші та інше. А фермент – головний біокаталізатор, який може прискорювати чи пригнічувати хімічну реакцію, змінюючи її швидкість. На нього впливає температура. Додаючи ферменти в борошно за оптимальних умов, можна випікати якісні вироби.

Старший юрист AGA Partners Павло Лебедєв: Коли у вас виникають фактичні проблеми з якістю, рано чи пізно це може перетворитись в юридичний нюанс. За 2022-2023-ті роки ви бачили три види спорів. Перші дві категорії є класичними (відхилення від специфікації та визначення якості не контактним способом). Директиви та регламент ЄС вимагають вищих вимог. Тому, щоб допомогти вирішувати спори, ми маємо заглянути у ваші контракти.

Головне питання, на яке ви повинні собі відповісти: «Що означає ваша контрактна специфікація з юридичної точки зору?». Істотна умова чи ні. Також дуже важливо чітко розуміти, яку роль виконують ваші положення в контракті. Якщо виникає спір, потрібно вирішувати його в ході подій. Тому ведіть документацію правильно, залучайте юристів. Коли ви заключаєте договір і є специфічні потреби, теж чітко це прописуйте.

Круглий стіл «Взаємодія харчових підприємств із постачальниками та споживачами: В2В і В2С»

Народний депутат України, голова підкомітету з питань регуляторної політики комітету ВР з питань економічного розвитку Ганна Лічман: Той факт, що ми зібрались сьогодні обговорювати питання економічної ситуації в Україні після півтора року повномасштабної війни, вже важливо. Значить, ринок вижив.

Питання взаємодії виробників хлібної галузі із учасниками продовольчого ланцюга, постачальниками є одним із ключових елементів. Це дозволяє збалансовано виставляти продукт до споживача. Від злагодженої роботи цього ланцюга залежать життєво економічні та фінансові витрати підприємств, які в ньому задіяні.

Саме тому на базі комітету з питань економічного розвитку працює робоча група. З нею обговорюємо проблемні питання у взаємодії виробників, постачальників та суб`єктів реалізації сільськогосподарської продукції, в тому числі, хліба та хлібобулочної продуктів.

Ми усіх залучаємо у процес вирішення проблемних питань (конфліктних питань взаємодії виробників та постачальників). І нам вже вдалось досягти певного рівня комунікації та оцінки варіантів вирішення цих проблем. Як висновок, торгові мережі уклали Меморандум про забезпечення стабільної роботи ланцюга постачання продукції харчування в умовах воєнного стану в частині строків розрахунків на базові продукти харчування.

Цей приклад саморегулювання галузі є дуже важливим. В першу чергу, для рітейлу – це певний прояв свідомого самообмеження, що свідчить про бажання збалансувати досвід із постачальниками. Перші результати зможемо обговорити і побачити наприкінці серпня – на початку вересня.

Що стосується законопроєктів. 24 липня ми отримали аналіз щодо невідповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням та правам ЄС при адаптації законодавства України до положень Європейського Союзу. У цих висновках зазначаються законопроекти, які потребують додаткового доопрацювання. Власне, над цим ми працюємо.

Було прийнято нову редакцію законопроекту про захист прав споживачів №6134. Також нещодавно були внесені зміни до законодавства щодо удосконалення діяльності антимонопольного комітету (законопроект №5431). І на розгляді у парламенті перебуває законопроект №6068.

На майбутнє планується, зокрема, розроблення принципів позасудових регулювань спорів відповідно до законопроекту, застосування штрафних санкцій, порушення законодавства про захист прав споживачів, робітників тощо.

Директор Consumer Panel Services GfK Ukraine Марина Забарило: Зараз ми будемо говорити від особи споживача. Всі дані, які буду окреслювати, є аналізом компанії Consumer Panel Services GfK.

Розпочнемо з інфляції. Станом на червень вона трішки сповільнилась. Продукти харчування продовжують вносити основний вклад в інфляцію. Також це побутова техніка, яку потрібно відновлювати, і транспортні послуги. Ці товари та продукти «виросли» в ціні менше, ніж продукти харчування в цілому.

А наші доходи не ростуть так, як ціни. Навіть номінальні, не говорячи про реальні. Тому кожне друге домогосподарство потерпає фінансово. Наразі помітна позитивна динаміка. Порівнюючи отримані дані з іншими країнами Західної та Східної Європи, бачимо, наприклад, в Іспанії ситуацію фінансового становища  ьаку ж, як і в Україні. Водночас, в Угорщині ще гірше. І ми будемо спостерігати тренд, що з кожним півріччям ситуація десь навіть погіршується, а у нас покращується. Все тому, що нас хвилює не тільки зростання цін.

Перш за все, це питання безпеки. За цими показниками ми суттєво відрізняємось від наших сусідів. У цей же час триває процес адаптації. Виріс відсоток тих, хто говорить, що їх дуже хвилюють відходи та забруднення навколишнього середовища. Також збільшився відсоток тих, кого хвилює соціальна нерівність. Це топ проблем, які хвилюють нашого споживача.

Але більшість із нас розуміє, що зростання цін – незворотній процес. Це не примха виробників чи рітейлерів. Це об’єктивні причини, і тільки кожний п’ятий почуває себе ошуканим і думає, що ціни ростуть неправильно і хтось на цьому заробляє. У європейців навпаки – кожен п’ятий вважає процес об’єктивним.

Що робить наш споживач? Починає відмовлятись купувати щось, а не переключається на дешеві товари, місця, де їх можна придбати. Це першочергова стратегія, але не основна. Відмова від того, що мені не дуже необхідно, посилює стратегію. Тоді споживач кожного разу аналізує, планує свій бюджет і думає: «А воно мені дійсно потрібно?».

Як це впливає на цифри? Реальне споживання впало на 5%. Ми стали купувати менше. А торік говорилось, що покупці стали рідше ходити по магазинах, намагаються все купити одразу.

І чому ми говоримо про адаптування? Ми порівняли рік до вторгнення, минулий рік і теперішній рік. Видно, витрати виросли неймовірно в порівнянні з 2022-м і з 2021-м роками. Коли йдеться про реальне споживання, графік показує повну адаптацію. Тобто, знайдений баланс, але зростання цін не зупиняється. Лише сповільнюється.

Тож, основними стратегіями, які обирає споживач, є порівняння цін, купівля здебільшого українських продуктів, перехід на більш дешеві марки.

 

Виконавчий директор «Український фуд-ритейл альянс» Наталія Петрівська: Роздрібні мережі, як і всі підприємства, з початку війни дуже постраждали. Було багато магазинів закрито або тих, які знаходились на окупованих територіях. Але все робиться для відновлення їх роботи.

На сьогодні постачальники та ритейл знаходяться у тісних відносинах, і комунікація між ними важлива. Торгові мережі для постачальників – це стабільний ринок збуту товарів. Якщо ми говоримо про ріст ринку збуту для постачальників, навряд чи він буде при законодавчому обмеженні діяльності, оскільки мережі не матимуть змоги розвиватись. Загалом важливо знаходити компроміси для взаємовигідних відносин. Найкращий варіант, на мою думку, коли торгова мережа може забезпечити стабільний збут, широкий асортимент з умовами, які задовольняють усі сторони.

Генеральний директор ПрАТ «Концерн Хлібпром» (ТМ «Agrola», «Вінницяхліб», «Bandinelli», Grill&Bakery та ін.) Владислав Аверченко: Наше суспільство формується навколо споживача, який формує додану вартість. Конкуренція має бути здоровою, але є питання про умови та характер конкуренції. Мають бути чіткі умови, як на Олімпійських іграх, з чіткими правилами та покараннями за їх порушення. Конкуренція має стимул зменшення собівартості за рахунок удосконалення виробництва, а виробники мають заробляти задля розвитку. В ритейлі відбувається процес консолідації, яка формується за рахунок трьох-чотирьох мереж. Я ж – за гармонію.

Комерційний директор мережі продовольчих магазинів МІКСМАРТ Артем Штангеєв: У мене маленька регіональна мережа. І саме національні мережі є моїми конкурентами, які не дають мені нормально розвиватись.. Я теж «б’юсь за клієнтів». І, коли ви розповідаєте, що вам не підходять якісь комерційні умови, на них все рівно буде клієнт. Питання в тому, що мережі теж між собою конкурують. Якщо виробникам потрібна допомога у домовленостях з мережами, то в нашій моделі конкуренція все одно шалена. Ми хочемо надати вибір споживачам, розширити кількість мереж.

Голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко: Експорт – складний процес. Не так просто знайти партнерів, це постійна комунікація, ярмарки, демонстрація результатів, просування та конкуренція продукції. Маю сказати, що експорт не вийде з магазинів.

Якщо всередині країни є якісь непорозуміння, експорт не вирішить цю ситуацію. Особливо під час війни, коли вся експортна логістика проходить через п’ять сусідніх країн-ЄС. Вони мають свої інтереси.

За останні кілька років помітно, що експорт відіграє важливу роль в міжнародному збуті. Але стосовно борошномельної продукції так сказати не можливо. На початку цього року відмічені зміни – імпорт з країн ЄС в Україну.

Другого дня пройшла сесія на тему «Хлібна індустрія: ринок та технології» та «Фінансування підприємств хлібної індустрії». Так, якщо перший день був присвячений глобальним питанням розвитку та функціонування підприємств галузі хлібної індустрії, то другий – внутрішньому ринку, техніко-технологічним аспектам та фінансуванню підприємств.

Ринок пшениці та круп’яних культур: перспективи врожаю

Директор спілки «Борошномели України», голова правління галузевого об’єднання «Укрхарчопром», експерт зернового сектору FAO UN Родіон Рибчинський: Почнемо з динаміки виробництва зернових в Україні. Починаючи з 2014 по 2021 рік була чітка динаміка зростання (посівні площі, валовий збір). З початку війни все пішло суттєво вниз (впала урожайність, посівні площі). У 2023-му році помітне зниження посівних площ на 12%, а валовий збір знизився приблизно на 5%. При цьому збільшилась на 12% урожайність. Такому результату сприяли погодні умови та зниження цін на добрива. Якість, на жаль, не з найкращих.

Частка нішевих культур в середньому складає 2,8% від загального виробництва зернових. Найбільше скорочення виробництва, порівняно з 2021 роком, характерне для жита (- 62%) і гороху (- 40%). А ось обсяги виробництва гречки у 2023 році очікуються на 70% більшими, ніж у 2021 році.

Пшениця:

  • найбільший приріст посівів у Чернігівські та Одеській областях

  • експорт на 2022-23 роки – 16,9 мільйонів тонн

Жито:

  • найбільший приріст посівів у Миколаївській, Чернігівській та Кіровоградській областях

  • експорт на 2022-23 роки – 18 тисяч тонн

Гречка:

  • найбільший приріст посівів у Чернівецькій, Дніпропетровській та Київській областях

Овес:

  • найбільший приріст посівів у Київській, Полтавській та Харківській областях

  • експорт на 2022-23 роки – п’ять тисяч тонн

Очікувати, що збільшиться експорт зернових мабуть немає можливості. Зерно буде експортуватись лише наземним транспортом і по річці Дунай. Україну примушують з одного боку все таки погоджуватись на умови, які висуває росія для зернового коридору. А з іншого боку та сама росія провокує продовольчу кризу в світі. Мабуть я песимістично налаштована людина, але вважаю, що другий потік подій можливий.

Український та світовий ринок борошна

Голова ревізійної комісії спілки «Борошномели України» Сергій Сакіркін: Згідно з даними дослідження від 1995-го року виготовлення борошна на душу населення зменшувалося. Загальна потужність млинів членів Спілки складає 4720 тон на добу. За 2021-й рік було виготовлено 411 573 тон борошна. Експорт борошна за 2022-23 роки становив 149,7 тисяч тонн. Водночас з основних імпортерів є Молдова, Польща, Палестина, Румунія, Хорватія, Угорщина тощо.

Стан і перспективи розвитку ринку хліба та хлібобулочних виробів

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко: Основними проблемами хлібопекарської галузі є наслідки військових дій (руйнування, демографія, енергетика, логістика), недоступність дешевих фінансових ресурсів, кадрові проблеми. Також це складні стосунки з торговельними мережами, роль яких як каналу збуту зростає, а умови співробітництва погіршуються. Зокрема сюди додаються відсутність достатньої нормативної бази та високий рівень «тінізації» галузі.

Якими тоді є тренди і перспективи хлібопекарської галузі? Це зміщення реалізації і частково виробництва в бік мереж, збільшення різноманітності продукції, заморожена продукція, застосування фортифікаційного борошна, активізація експорту та посилення конкуренції. Окрім того, важливу роль відіграє зміна культури харчування, пріоритетів і уподобань споживачів (здорове харчування, крафтовий хліб, високомаржинальні сорти).

Сучасні технологічні виклики хлібної індустрії

Доктор технічних наук, засновник ТОВ «ОЛИС» Олександр Верещинський: Зерно –  ідеальний товар. Воно зберігається довготривалий період, зберігається та перевозиться насипом. Це продовольство, корми, паливо, а також високотехнологічна сировина, яка має постійну високу ліквідність.

Розвиток переробки зерна – пріоритет будь-якої країни. Перш за все, тому що зберігати запаси продовольства і кормів в зерні зручно. Власна переробка зерна – це зміцнення власної продовольчої безпеки, а власне виробництво – робочі місця, податки, підвищення ставки прибутку.

Фінансування підприємств хлібної індустрії

Керівник групи з розвитку продуктивності та доступу до ринків Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО Владислав Карпенко: Як знаходити проєкти? Перш за все, потрібно моніторити фейсбук-сторінки проєктів. Це важко відслідковувати і варто знати «куди і як стукати». Для цього виділіть в своєму штаті одного працівника, який би просто відслідковував ситуацію на ринку (можливо ваш бухгалтер, заступник, людина, які це цікаво). На сьогодні є ще близько чотирьох інших проєктів USAID. І є два агрегатори інформаційних ресурсів: «Громадський простір» та «ГУРТ». Наприклад, ми всі наші оголошення публікуємо на цих двох сторінках. Так легше відслідковувати тенденції. Друга рекомендація – намагайтесь писати і якщо вам відмовили навіть чотири рази – це нормально (просто подавайте знову). Третє – зробіть крок А, щоб податись до будь-якого донора для отримання грошей на крок Б. Тобто підприємство має з чогось почати, аби донор був впевнений щодо його подальшої діяльності у цьому ж напрямку.

Що стосується податку на прибуток з допомоги, яку діють проєкти USAID. Допомогу в грошах або обладнані, яку передають з балансу проєкту на баланс підприємства, вона не оподатковується податком на прибуток.

Начальник управління торгового фінансування та факторингу АТ «Райффайзен Банк» Сергій Костогриз: Продукти розділяють на дві великі категорії. Перша це інвестиційне довгострокове фінансування. Воно присутнє в банківській спільноті України, але досить обмежено. Тому варто звернути окрему увагу на поновлення можливості залучення фінансування від іноземних експортно-кредитних агентств у випадку інвестицій у ваше виробниче обладнання. Вони випускають страховку на користь фінансуючої установи, яка прирівнюється до ризику держави, де зареєстровано це агентство. Важливий елемент – українські банки досить прискіпливо дивляться на «природний хетч» у позичальників у іноземній валюті. Тоді питання як це вплине на курс гривні через якийсь час, ваш баланс і можливість розрахуватися за кредитну заборгованість.

Додам, що до нещодавнього періоду погашення кредитів наданих іноземними банками під страховку експортно-кредитних агентств було заборонено. Валюту дозволили виводити за кордон, сплачувати за графіком, але з точки зору агентств сприймається так, що в них знизився ризик дефолту «по всьому портфелю» по країні. Залишається лише дефолт про ризики окупацію, прильоту тощо. Але іноземні компанії готові повертатись до України.

 

Керівник управління продаж для мікро-малого та середнього бізнесу, Ощадбанк Олександр Койдан: Ми себе позиціонуємо не просто як банк, який фінансує бізнес, а як надійного партнера для бізнесу. Було проведено опитування представників нашого бізнесу. Ми дійшли висновку, що в умовах війни компанії продовжили свою роботу, а дехто був у скрутній ситуації. Проте бізнес бере активну участь у підтримці армії: фінансово або ж просто наданням своїх послуги.

Що ми бачимо з ринком підприємств, які свою продукцію поширюють по території України? Більше 30% призупинили діяльність через тимчасову окупацію, близько 17% перейшли на дистанційний режим роботи. Так, 60% бізнесу зіштовхнулись з проблемою низької платоспроможності населення, а 30% – із фінансуванням. Цього ж року частина бізнесу вазагалі припинила свою роботу, суттєво знизились очікування від свого бізнесу. Існує частка бізнесу, яка не знає про можливості розвитку від іноземних партнерів та й взагалі проєктів.

Що пропонує банк? Це комплексна співпраця, партнерство, обслуговування, пільгове кредитування, кредитування експорту, дистанційний доступ до різних операцій та багато іншого. Лише за минулий рік банк підтримав приблизно 15% економіки України.

Експерт з грантрайтингу (залучення грантів) Наталія Гаврилко: Крім фінансових грантів зараз дуже багато грантів на навчання, підвищення кваліфікації, участь у різних подіях. Щодо грантів на діяльність варто звернути увагу на міжнародні гранти і обов’язково аналізувати зворотній зв’язок (причини відмови). Також необхідно слідкувати за власними соціальними мережами.

Серед інших спікерів були:

  • Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, котрий наголосив на змінах податкової сфери, імплементації законодавства ЄС в законодавство України та розробці складних законопроектів.

  • Представник UN World Food Programme, Ukraine Дмитро Кукушкін, який окреслив основні виклики для виробників та функціонування прямих закупівель.

  • В.о. генерального директора НДІ «Украгропромпродуктивність» Володимир Івченко, який розповів про тенденції на ринку борошномельно-круп’яної продукції в умовах воєнного стану в Україні. Також – про результати діяльності інституту за напрямом «Харчова і переробна промисловість».

  • Експерт зовнішніх ринків, консультант проєктів розвитку FАО/EBRD Дмитро Романов, котрий зауважив важливість експортної політики, правильний аналіз ринку та пошук країн для співпраці.

  • Радник ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» Руслан Рохов. Він розповів ключову місію ЕКА, яка полягає в доступність до фінансування, результати роботи та підтримку експорту товарів харчової промисловості.

  • Директор GVP Equipment Вадим Горєлий, котрий підкреслив важливість просіювання як необхідність контролю якості сировини та покращення фінального продукту

Крім цього, для учасників та учасниць події другого дня провели екскурсію Вінницькою харчосмаковою фабрикою. Підприємство є одним із провідних у галузі виробництва консервованих продуктів Вінниччини та України в цілому. На сьогоднішній день товарний асортимент складається з понад 50 найменувань продуктів харчування: хрін столовий, гірчиця, майонез, соуси, круп’яні палички, сухі сніданки, борошно текстуроване, квас.

  • Поділитись: