Grain Food Conference: працюємо заради єдиної мети
27 жовтня гостинне місто Лева приймало ключових гравців зернопереробної та хлібопекарської галузей України в рамках бізнес-конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» (Grain Food Conference), організаторами якої виступили Громадська Спілка «Борошномели України», Всеукраїнська асоціація пекарів та Agro Marketing Agency.
Загалом захід об’єднав більш як 130 національних та відомих далеко за межами України виробників борошняної, хлібопекарської, макаронної, круп’яної продукції, інгредієнтів та домішок, обладнання та технологій.
До фахової зустрічі долучилися незалежні експерти зернового ринку, інспектори якості та технологи, юристи, логісти, маркетологи, регіональні рітейлери та багато інших спеціалістів, дотичних до виробництва, переробки та продажу продукції.
Також серед запрошених гостей були представники Верховної Ради України та Радник Президента України з економічних питань, всесвітніх організацій – ФАО та ЄБРР, WFP Ukraine, українських профільних відомств – Мінагрополітики, Мінекономіки, та фахових об’єднань.
«Сьогоднішня масштабна зустріч представників ринку є першою у цьому важкому році. Ми зібралися, щоб обговорити важливі напрямки та нагальні питання розвитку нашої галузі, яка дуже потерпає від війни. Проте ми всі маємо розуміти, що це той виклик, прийнявши який, впоравшись з яким наші підприємства стануть стійкішими, міцнішими, як і весь сектор в цілому», – зазначив Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України», розпочинаючи конференцію.
Як підкреслила в ході вітального слова Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА, дуже знаковим є те, що захід проводиться саме на Львівщині.
«Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, передусім, змінився вектор експорту аграрної продукції: якщо раніше ключовими імпортерами були країни Азії та Африки, то станом на сьогодні – Європейський союз. Львівщина відчуває це перевантаження. Одним з викликів є навантаження на митні переходи, тому на двох з них була збільшена кількість працівників фітосанітарних та ветеринарних служб, збільшена кількість смуг для вантажівок. До кінця поточного року планується відкрити ще один пункт пропуску порожніх і великогабаритних вантажівок. Ще одним викликом була підтримка бізнесу. 223 підприємства, де проводяться бойові дії, були релоковані на Львівщину. Ми допомагаємо їм юридичним супроводом, у питаннях визначення локацій для налагодження діяльності. До того ж, на обласному рівні діють програми підтримки для релокованого бізнесу. Львівська область є єдиною, яка взагалі під час війни має свою програму підтримки локальних сільгоспвиробників, сума якої цього року була збільшена на 25%», – вказала вона.
Важливість проведення бізнес-конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» відзначив і президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
«Завжди повторюю вислів – «Хто володіє інформацією – володіє світом». Це дійсно правда, особливо в наш час. Наразі без достовірної та актуальної інформації неможливо приймати правильні управлінські рішення і, відповідно, досягти успіху. Захід, який ми проводимо сьогодні, є вкрай важливим і для нашого бізнесу, і для країни», – сказав О.Тараненко і, за традицією справжніх українських хлібопекарів, привітав всіх учасників великим короваєм, який не просто прикрасив велику конференційну залу, а став справжнім символом зустрічі фахівців.
Економіка України під час війни та перспективи її відновлення
«Споживча і купівельна спроможність українців падає, якщо минулого року 42% витрат громадян йшло на харчування, то поточного вони перевищують 50%. В країні зруйнована інфраструктура. На 30% офіційно зафіксовано падіння ВВП нашої держави. Тим не менш, зернопереробна галузь є посередником між фермерами, які формують соціальну та продовольчу стабільність нашої країни, та споживачами, благополуччя яких є метою кожної держави», – задала тон першої сесії Олена Ковальова, ексзаступниця міністра аграрної політики та продовольства України, яка зараз працює в Проєкті ЄС «Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture» (IPRSA). Тому, перш ніж перейти до обговорення питань ринку зернопереробки, до слова було запрошено експертів та представників профільних міністерств, які поділилися своїми оцінками стану української економіки та можливими подальшими сценаріями її розвитку та аграрного сектору.
«Війна – не тільки випробування, а і можливості. До початку війни виробництво борошна в Україні щорічно поступовими темпами знижувалося. Однак, блокування портів і, відповідно, неможливість здійснювати експорт сприяло збільшенню обсягів зерна для переробки. Потужності у 2022-му працювали по-максимуму, деякі підприємства були завантажені навіть понад можливості», – відзначив Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
За його словами, спостерігається збільшення частки експорту продукції з доданою вартістю. Зокрема, відвантаження українського борошна за вересень перевищили більш ніж 10 тис. тонн. Відмічається зростання обсягів експорту кондитерської продукції з борошна.
О.Гайду підкреслив, що складнощами, з якими стикаються виробники борошна, наразі є нестача обігових коштів, обмежений доступ до кредитних та грантових програм, дії яких припинилися через війну. Однак, наразі продовжують певні цільові програми, такі як «5-7-9%» та «ЄРобота», якими передбачаються гранти для розвитку переробних підприємств.
«Наш комітет просить на наступний рік збільшити суму підтримки аграріїв на суму понад 10 млрд грн, в тому числі і на переробку. Але шанси на те, що нашу правку до проєкту бюджету ухвалять дуже не великі, адже в його основі – підтримка армії та соціальні виплати. Тому ми будемо далі працювати, щоб залучити необхідні кошти від наших міжнародних партнерів», – вказав він.
Як зазначив Олег Устенко, радник Президента України з економічних питань, настільки суттєвого падіння економіки в Україні не було за всю її незалежність. Дефіцит державного бюджету в поточному році очікується на рівні 7 млрд доларів. Щодо очікувань на наступний рік, то ВВП, за його словами, може зрости приблизно на 2%. Очікується достатньо жорстока монетарна політика. «Коли є зростання економіки на 2% на рік, після її падіння на 35%, зрозуміло, що більшість економічних проблем точно не можна буде вирішити. В тому числі і проблеми, які пов’язані з дефіцитом державного бюджету. Він в 2023 році буде залишатися значним, хоча і меншим за цьогорічний – приблизно 3,5 млрд доларів. Ми очікуємо, що фінансування на наступний рік складе біля 40 млрд доларів, яке буде відбуватися за рахунок міжнародних інституцій», – уточнив експерт.
Щодо розвитку аграрної галузі України О.Устенко висловив думку, що як мінімум до 2024 року країні не вдасться повернутися до тих максимальних обсягів урожаю, які були отримані у 2021-му.
В свою чергу, Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, уточнив, що, не дивлячись на порушені строки сівби, посівна кампанія в Україні під урожай-2023 триває. «Хочу акцентувати, що Уряд уважно слідкує за балансами зерна, підтримує постійний діалог з профільними аграрними асоціаціями. Звісно, ми робимо все, щоб не було дефіциту сировини для наших вітчизняних переробників на найближчі роки», – пояснив він.
Важливо, що Уряд розуміє всю складність ситуації на ринку енергетики та газу і продовжує працювати над тим, щоб підприємства були забезпечені цими ресурсами для безперервного виробництва.
Підіймаючи тему експорту, Заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка підкреслив важливість рішення надання статусу Україні кандидата на членство в ЄС. Адже воно значно змінює ставлення до нашої країни. «Зміна цього ставлення проявляється не стільки в тому, що нас стали помічати, як країну, а в тому, що стали відзначати той прогрес, якого ми досягли за попередні роки – як регуляторні речі, так і розвиток бізнесу», – вважає він.
На думку представника Мінекономіки, ситуація поточного року показала всі недоліки, які є в Україні в перетині наземного кордону. При цьому, у ЄС також не приділяли уваги торгівлі з Україною наземним кордоном. В міністерстві вважають, що в подальшому від цієї налаштованої схеми бізнес відмовлятися не буде, навіть якщо повністю відновиться експорт морем.
Більш детально про те, які спрощення в просуванні продукції отримала Україна з набуттям статусу кандидата в члени ЄС розповів директор Департаменту торговельних угод та розвитку експорту Мінекономіки України Олександр Жемойда. Зокрема, з 1 жовтня діє митний безвіз для постачання української продукції до європейських країн. «Поки що це річне рішення ЄС, але я сподіваюсь, що воно буде тривати більше. Більш ніж впевнений, що буде пролонгована дія безмитної торгівлі з Євросоюзом на 2023 рік точно, далі і на 2024-й, а там ми вже і член ЄС. Теж саме і з Великобританією – ми торгуємо з нею без мит, і з Канадою, і з Австралією», – додав він.
Заключною доповіддю першої сесії став виступ заступниці регіонального директора Всесвітньої Продовольчої Програми в Україні Маріанни Ворд (Marianne Ward, Deputy Country Director, World Food Programme, Ukraine). Вона розповіла про ту важливу підтримку, яку надає WFP Україні за останні більш як вісім років, доки країна знаходиться у стані війни. Важливо зазначити, що організація планує збільшити закупівлю української аграрної та харчової продукції для тих громадян України, які зараз найбільше страждають від військових дій. В цілому, за словами М.Ворд, діяльність WFP в Україні направлена на відновлення країни – роздачу їжі в важкодоступних місцях та інституційне годування; підтримку – інвестиції в місцеві ринки через CBT, локалізація через місцеві закупівлі продуктів харчування; стабілізацію – інвестиції в державні системи соціального захисту та орієнтацію на вразливі верстви населення, забезпечення надання двосторонньої підтримки уряду України (наприклад, продовольчі системи).
В ході спілкування з представниками владних структур учасниками ринку було сформовано ряд надважливих для ринку питань щодо реалій в енергетичній та газовій системах країни та можливості забезпечення переробних підприємств ресурсами; щодо бронювання кваліфікованих працівників, які є військовозобов’язаними; щодо функціонування державної політики та доступності програм фінансування; щодо роботи інфраструктури та логістики в військовий період; щодо експортних можливостей України в цілому та компаній зокрема… Діалог, здається, був продуктивний як ніколи раніше, адже всі розуміють, що впоратися зараз ми можемо тільки разом.
Стан ринку зерна та зернових продуктів в Україні: що ж буде далі?
Своїми оцінками стану українського зернового ринку поділився незалежний експерт Андрій Друзяка. Він відзначив, що налагодження відвантажень зерна західним кордом дозволяє Україні експортувати біля 2 млн тонн в місяць, дунайськими портами – рекордні 1 млн тонн. Окрім того, «зерновим коридором» за трохи більше як три місяці роботи було відвантажено близько 9 млн тонн. Експерт підкреслив, що наразі спостерігається збільшення попиту на українську пшеницю на західних кордонах, зокрема з боку Польщі, Румунії та Угорщини. В той же, як звернув увагу А.Друзяка, сегменті кукурудзи та ячменю Україна втратила свого основного покупця – Китай. Так, із практично 9 млн тонн українського експорту Китай за час дії «зернового коридору» імпортував лише 205 тис. тонн кукурудзи та 59 тис. тонн ячменю. «Щодо круп’яних культур, я не бачу якогось критичного зменшення виробництва. Зокрема, є стабільною пропозиція гречки на рівні близько 150 тис. тонн, які повністю покривають потреби населення. Тим більше, що зниження споживання відбулось за рахунок міграційних процесів, і для населення це просто дорога крупа. По вівсу – пропозиція біля 500 тис. тонн», – додав він, підкресливши, що в цілому по всім круп’яним культурам фіксується збільшення перехідних запасів.
Про якість зерна говорив Олег Онищенко, менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна». Ключовим моментом в доповіді експерта є те, що трейдерам дуже складно виконувати стандартні експортні контракти на постачання української пшениці з протеїном 11,5%, що відповідно передбачає показник клейковини на рівні 23%. «Наразі більшість зернотрейдерів міксують пшеницю врожаю поточного та минулого років, але далі буде складніше», – пояснив О. Онищенко.
За його словами, такі показники, як вологість, пророслі зерна та число падіння української пшениці врожаю-2022 є в цілому нормальними, битих і пошкоджених шкідниками зерен співвідносні з минулорічними значеннями, а ось білку і клейковину – помітно зменшились. Окрім того, фіксуються проблеми із сажкою: в середньому по країні заспореність зерен складає 10,35% проти 6,82% в пшениці врожаю-2021. Також експерт зауважив, що імпортери наразі не приділяють великої уваги цьому показнику і більше зосереджені на запаху й кольорі зерен, а з цим в української пшениці особливих проблем немає.
О. Онищенко також зазначив, що попри те, що натура пшениці врожаю п.р. становить у середньому по Україні 77,9 кг/гл проти минулорічних 77,1 кг/гл, саме через цей показник близько 30% врожаю, який можна було б віднести до зернової 1 та 2 класу, було віднесено до 3 класу. Він додав, що загалом частка продовольчої зернової зменшилась до 39,2% в загальному валовому зборі пшениці.
Переходячи від теми сировини до готової продукції, директор споживчої панелі Consumerscan, GFK Ukrаine Марина Забарило розповіла про те, як під час війни змінилася торгівля в цьому сегменті. Так, за її словами, суттєво збільшився продаж зернових продуктів – хлібобулочних та кондитерських виробів, борошна, круп, мюслів, заморожених продуктів тощо. В грошовому вимірі зростання склало 24%, в основному за рахунок збільшення витрат на одну покупку, а реальне споживання зросло на 2% через стокові покупки у перші тижні війни на 61%.
«Інфляція буде зростати й, за прогнозами НБУ, за підсумками 2022 р. складе 31%, а реальні доходи скоротяться на 26,9%. Тобто споживач буде ще раціональніше підходити до своїх витрат. Базуючись на опитуваннях, які ми робили на початку року, було виокремлено 6 стратегій дій споживачів за умов подальшого зростання цін, і для кожної категорії продуктів вони різняться. Наприклад, першочерговими діями споживача для базових продуктів, таких як крупи, борошно та макаронні вироби, будуть формування запасів завдяки покупкам за найнижчою ціною та намагання купувати в промо. Для хлібобулочних виробів стратегією може стати рішення купувати менше чи спробувати купити в іншому місці за більш прийнятною ціною, але кожен другий споживач продовжить купувати дану продукції, як і раніше», – поділилася прогнозами щодо поведінки споживача в середньостроковій перспективі М. Забарило.
Детальніше на огляді ринку борошна в своїй доповіді зупинився Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України». Він зауважив, що поточного сезону очікується зростання виробництва борошна в Україні до 1,8 млн тонн. Відбудеться це, за словами експерта, за рахунок збільшення «тіньового» ринку до 40%, тоді як в різні періоди в «тіні» вироблялося від 20 до 30% продукції. Також прогнозується ріст експорту українського борошна до 110 тис. тонн.
Серед ключових факторів, впливаючих на ринок борошна в Україні в умовах війни, Р.Рибчинський відзначив втрату чи зупинку потужностей, складність обліку виробництва борошна, порушення логістичних ланцюгів, міграційні процеси, складність прогнозування споживання, значні перехідні залишки пшениці, формування значних залишків висівок, регіональний перерозподіл виробництва і споживання борошна, підвищення вартості ресурсів, коливання цін та курсу валют, значні логістичні втрати.
За словами експерта, в подальшому ситуацію на ринку борошна загострять високі ризики порушення енергопостачання та складнощі з кадровим забезпеченням, які відчутні вже зараз. Також в майбутньому сезоні прогнозується скорочення пропозиції пшениці, про що свідчить статистика – скорочення посівних площ зернової майже на чверть. З позитивного, очікується поступове відновлення експорту борошна, підвищення рівня завантаженості підприємств та стабілізація стану логістики.
Своїм баченням ситуації в галузі хлібопекарській галузі поділився президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко. «Якщо рік тому ми переживали за ціну на сировину, то зараз – більше за електроенергію. Якщо раніше нас менше хвилювала логістика, то зараз, з урахуванням витрат на паливо, їй приділяється більше уваги», – зауважив він.
Окремо експерт зупинився на питанні співпраці між виробниками і торговельними мережами, яке, на його думку, необхідно врегулювати на законодавчому рівні. Адже повернення торговельними мережами, зокрема, хлібних виробів виробникам на сьогоднішній день досягає 8%. Тобто кожна 12-та буханка хліба повертається нереалізованою.
О.Тараненко підкреслив, що торговельні мережі, отримавши якісну продукцію і не продавши товар, перекладають на виробників свої комерційні ризики.
Більш технологічним став виступ директора «Бюлер Україна», к.т.н. Андрія Шарана, який поділився практичними порадами щодо можливостей енергозбереження на виробничих підприємствах. «Збереження електроенергії, зокрема, на млинах, є задачею, яку можна і треба вирішувати. Сьогодні ми пропонуємо проведення енергетичного аудиту, шляхом виїзду на підприємство технолога та енергетика, які повністю обстежують млин. Вивчають все, починаючи від технології і правильності рішень, закінчуючи такими речами, як витік стисненого повітря та інше. Зазвичай, за часом все це займає один робочий тиждень, проте в умовах війни такі строки можуть бути не завжди реальні», – розповів він.
А.Шаран презентував три реальних кейси компанії Бюлер – енергетичний аудит на трьох млинах, які працюють в Марокко, Абу Дабі та Німеччині.
Ліричним відступом під час другої сесії стало вручення Миколою Морозом, Генеральним директором Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики, вітальних листів від імені Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського колективам найбільших компаній-виробників харчової продукції та обладнання з нагоди професійного свята, яке відбулося напередодні.
Які виклики ставить перед українськими виробниками європейський ринок?
Це питання, яке стало темою заключної панельної дискусії конференції, викликало найбільш жваве обговорення по обидва боки залу – і серед спікерів, і серед учасників.
Куди експортувати, що експортувати, як адаптуватися до нових обставин, як переглянути стандарти виробництва, які чекають ризики, як і чи потрібно переорієнтовувати виробництво – всі ці та багато інших нюансів обговорювали представники бізнесу та експерти ринку.
етяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА:
-
Будь-який вихід на новий експортний ринок починається з його вивчення – потрібно зрозуміти споживача, конкурентне середовище
-
Для того, щоб європейський покупець роздивився у вас потенційного постачальника, необхідно виконати всі умови, які він виставляє
-
Не варто на початковому етапі ставити собі амбітних цілей по заробітку. Вихід на новий ринок – довготривалий процес, інвестиції, наслідком яких буде сталий прибуток, якщо все зробити правильно
Євген Моцний, комерційний директор ТОВ «Сквирський КХП» (ТМ «Сквирянка»):
-
Ключові підходи при виході на експорт – аналітика ринку, аналітика полиці
-
До війни відвідування профільних виставок давало 100% результат
-
Наразі для спрощення торгівлі дуже круті проєкти робить «ДіяБізнес» і Офіс розвитку підприємництва та експорту – якщо у вас є відповідна якість – дійте
Олександр Бондарчук, директор «Штерн Україна» (представництво Muhlenchemie в Україні):
-
Сьогодні багато українських виробників мають шанс відкрити не тільки для себе європейський ринок, а і європейцям наші продукти, адже є бренд «Україна», на який вже є попит
-
Європейський ринок усталений і насичений. Тому туди можна зайти з якимись абсолютно сучасними, новими і трендовими продуктами, або ж довго вибудовувати стосунки з мережами
-
Ринок ЄС є дуже засегментованим. Для прикладу, європейські борошномели є сервісниками: вони дають не просто борошно, а конкретні спеціалізовані його види під той чи інший кінцевий продукт
Андрій Яковенко, директор Agroslavinvest s.r.o. (Словаччина):
-
Держава наразі створила найбільш сприятливі умови для виходу на ринок ЄС
-
З кожним представником бізнесу потрібно будувати індивідуальні ланцюги продажу – і з торговими мережами, і з переробними комбінатами
-
Рекомендую заходити до європейських торговельних мереж не напряму, а через дистриб’юторів, які вже адаптовані до умов ринку
Дмитро Романов, експерт зовнішніх ринків, консультант проєктів розвитку FАО/ЄБРР:
-
Для європейських партнерів дуже важливою є обізнаність – хто з ними працює, звідки компанія, яка продукція, яка її якість, умови доставки, логістика і т.ін.
-
Виходячи на новий ринок, компанія бореться за свій успіх самостійно. Якщо відчуваєте, що сил не вистачає – потрібно звертатися за допомогою
-
Експорт – про побудову відносин: спілкуватися у зручний для партнера час, щоб продукція відповідала його вимогам… це про дуже лаконічне, швидке і зручне співробітництво, яке потрібно побудувати
Дискусія із сесійної зали перейшла в менш офіційну, де учасники могли поспілкуватися вже у неформальній обстановці, налагодити комунікацію з потенційними партнерами чи досягти певних домовленостей подальшої співпраці.
Щоб закріпити пройдений теоретичний матеріал учасників конференції 28 жовтня було запрошено відвідати крафтову пекарню «Живий хліб» у Львові, де можна було і скуштувати унікальну продукцію, і поспілкуватися з власниками та технологами.
