У Османській імперії хліб споживали всі: і простий люд, і заможний. Різниця була лиш у тому, що заможні жителі їли хліб, як доповнення до основних страв, а для простих громадян – це і була основна страва.
За часів Османської імперії хліб випікали з пшеничного та ячмінного борошна у вигляді лавашів, піти або екмека (білого хліба).
Пекарі вважали, що їхній святий покровитель, Адам, навчився готувати хліб у самого Архангела Гавриїла. Сучасні турецькі хлібопекарі дбайливо зберігають секрети випікання апетитного та ароматного хліба, який вони печуть для щоденного вживання.
Після завоювання Стамбулу Махмедом Фатіхом, правителем міста був призначений Хазим Бея, який дуже серйозно ставився до випікання хліба. Першим ділом він налагодив виготовлення чистого і якісного хліба.
У 1502 році султаном Баязідом була придумана і успішно впроваджена перша гарантія на хліб. Після цього почали будувати найкращі у світі пекарні, де працювали кращі фахівці своєї справи. Професія пекаря була престижною і шанованою в країні.
Щоб випікати білий якісний хліб із пшениці, її доставляли в Османську імперію з Криму.
