Телеграф
Торговельний фарс, або Як мережі супермаркетів “домовилися” з виробниками, але “забули” їм про це сказати
Примирення між продуктовими торговими мережами та їхніми постачальниками, над яким працювало Міністерство економіки, могло б завершити багаторічне протистояння щодо граничних термінів розрахунків за поставку товарів на полиці супермаркетів. Але підписи під меморандумом поставила лише одна сторона конфлікту.
Жорсткий конфлікт між великими торговельними мережами та постачальниками продуктів харчування щодо термінів розрахунків неочікувано почав перетворюватися на спектакль. 14 квітня керівники супермаркетів АТБ, “Сільпо”, “Ашан”, Novus, Varus та “Коло” натхненно зобразили досягнення компромісу у протистоянні з виробниками, підписавши меморандум… між собою. Мережі добровільно взяли на себе зобов’язання розраховуватись за крупи, макарони, молочні продукти, яйця, олію м’ясо, овочі та мінеральну воду — не пізніше, ніж через 30 днів після постачання.
Задекларували мережі й готовність виконувати урядову постанову, що зобов’язує їх розраховуватись з виробниками “соціально значущих товарів” не пізніше, ніж через 10 днів після виставлення рахунку за постачання. У тексті меморандуму вказується, що на таку самопожертву торговці пішли заради продовольчої безпеки країни та з метою підтримки виробництва продуктів харчування в Україні. Ось тільки самих виробників на підписання меморандуму не запросили. І дуже швидко з’ясувалося, чому.
Чому виробників забули покликати
Голова Асоціації харчової промисловості Родіон Рибчинський повідомив “Бізнес Телеграфу” що дізнався про меморандум з преси. Він розповів, що в кінці минулого року Міністерство економіки пропонувало виробникам продуктів та мережам підписати спільний меморандум, але пропозиції рітейлу були неприйнятні для харчовиків, а, пропозиції харчовиків, відповідно, не сприймалися рітейлом. Перемовини зайшли в глухий кут. Мінекономіки підготувало свій варіант Закону про внутрішню торгівлю, в якому були враховані більшість положень Директиви ЄС 2019/633 від 17.07.2019 про законодавче врегулювання положень про недобросовісну торговельну практику між постачальниками сільськогосподарської та продовольчої продукції та торговельними мережами. “Цей варіант Закону “провисів” на сайті Мінекономіки трішки більше доби і зник. А тепер з’явився цей дивний документ, який чомусь називають певним компромісом між мережами та виробниками без регуляторного втручання держави”, — розповів голова Укрхарчопрому.
Він не приховує свого здивування тим, що меморандум підписано без виробників. “Де в цьому меморандумі саме виробники продовольства? Там лише рітейл! Де вирішення питання колосальної заборгованості рітейлу перед підприємствами, яка сягає кількох мільярдів гривень? Де про додаткові маркетингові витрати, про повернення нереалізованої продукції і таке інше?” — обурюється Рибчинський.
Відзначимо, що станом на кінець лютого затримки торговими мережами платежів виробникам молока та хліба сягнули 5 млрд гривень. Як наслідок, підприємства цих галузей почали заявляти про загрозу зупинку своєї роботи через дефіцит обігових коштів.
Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко у коментарі “Бізнес Телеграфу” не стримував емоцій. На його думку, підписавши меморандум в односторонньому порядку, торгові мережі лише вкотре продемонстрували, наскільки виробники від них залежні.
“Хліб продається протягом 2-3 днів. Чому розрахунок має бути протягом 30 днів? З якого дива ми повинні кредитувати рітейл? Коли вони розказують, що їм важко, давайте подивимось: скільки за останні 2 роки відкрилося нових виробництв молока чи хліба, а скільки супермаркетів“, — каже Тараненко.
За інформацією постачальників, реальні терміни розрахунків торгових мереж з виробниками продуктів харчування сьогодні в середньому становлять 30-45 днів, але інколи платежів доводиться чекати більше 5 місяців. Окремі спроби підприємств довести через суд неправомірність нав’язування мережами таких кабальних умов розрахунків призводили до того, що продукцію викидали з полиць.
Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дидур вважає, що односторонній меморандум має ознаки монопольної згоди, яка потребує реакції Президента, Кабінету Міністрів та Антимонопольного комітету.
“Замість того, щоби вигадувати щось, рітейлу треба зрозуміти, що наші відносини, від яких залежить стабільний продовольчий ланцюг, повинні будуватись на принципі win-win. Тому треба домовлятись і законодавчо це закрепити. В Європі є практика виходу з цього тупіка і вона описана в директиві ЄС 633. В ній враховані інтереси і постачальника, і рітейла, і держави. І все це заради споживача“, — говорить Арсен Дидур “Бізнес Телеграфу”.
Заради чого весь спектакль
Відповідь на запитання про те, для чого власникам супермаркетів знадобився фарс з меморандумом, легко знайти в його пункті №7:
-
“Виконання умов меморандуму для збереження ліквідності торгових мереж та можливості подальшого ведення беззбиткової господарської діяльності можливе лише за умови відсутності зовнішнього неринкового регулювання, зокрема з боку держави”.
